Сходження на пік Леніна (Абу Алі ібн Сіни)

Продовжуємо працювати над набором акліматизації та починаємо згадувати основи альпінізму, для чого здійснимо сходження на пік Петровського. Завжди цікаво спостерігати, як за кілька годин підйому навколо нас змінюються сезони та природні пояси. Розпочавши підйом з літнього лугу, завершимо його в снігах вершини, дорогою оминувши зони гірської тундри і гірської пустелі. Підйом зазвичай займає шість-сім годин, дорогою практикуємо ходіння в кішках і вчимося правильно тримати льодоруб. Увечері - практичні заняття з в'язання вузлів.

З частиною спорядження перебираємося вище, у Табір №1. Дорогою проходимо "галявину бабаків", на якій дійсно живуть бабаки. Давно звиклі до альпіністів, які постійно ходять туди-сюди, вони майже не звертають уваги на людей і дозволяють роздивитися себе зблизька. Потім пройдемо вже знайомий перевал Мандрівників, і за кілька годин дістанемося до льодовика Леніна. Неподалік, на його бічній морені, і розташований Табір 1.

Сьогодні в нас ще один тренувально-акліматизаційний день. Здійснимо навчальне сходження на найближчу вершину висотою 5 000 м. Увечері - навчальні заняття з використання спускових і підйомних пристроїв. Ночуємо на тому ж місці.

Виходимо рано, о 3-й годині ранку, щоб безпечно пройти ризиковану ділянку шляху й уникнути спеки на "сковорідці". Рухаємося верх по льодовику, йдемо у зв'язках і кішках. Проходимо біля підніжжя величної Північної стіни, потім траверсуємо до великого снігового плато, більше відомого як "сковорідка". І вона цілком відповідає назві - отримати сонячні опіки чи тепловий удар тут простіше простого, не забуваємо мазатися захисним кремом і багато пити. На ночівлю зупинимося в Таборі №2.

Продовжуємо збільшувати робочу висоту. Сьогодні в планах - піднятися вище Ельбрусу, до позначки 5 800 м. Тут уже дається взнаки малий вміст кисню в повітрі, йдемо неспішно, часто відпочиваємо, заодно милуємося краєвидами.

Сьогодні на нас чекає нова висота! Короткий, але важкий перехід і ми в Таборі 3, на висоті близько 6150 м. Перша ночівля вище шести тисяч може пройти не дуже комфортно. Гід наглядатиме за всіма учасниками.

Після перебування на висоті для відпочинку та кращої акліматизації обов'язково потрібно спуститися вниз. Цим ми і займемося - повернемося в Табір 1. Як не дивно, але вгору ми йшли чотири дні, а повернутися назад зможемо за п'ять-шість годин. Після ночівлі в снігах особливо приємно сходити в гарячий душ і розслабитися за ситною вечерею.

На зеленці організм відновлюється набагато краще, тому ми продовжуємо спуск і повертаємося на Поляну едельвейсів. Тут можна повалятися на травичці, сходити на озеро, попаритися в лазні...

Цей день може бути використаний як запасний, якщо ми десь відстали від програми, наприклад через негоду. Якщо ж усе йде за планом - влаштовуємо собі активний відпочинок від висоти. Граємо у волейбол, гуляємо околицями табору.

Продовжуємо відновлювати сили. Навколо базового табору є кілька озер, великих і маленьких. Сьогодні влаштуємо прогулянку, поєднану з водними процедурами та фотосесією в купальниках.

Усе добре в міру, і відпочивати - зокрема. Відновивши сили на зеленій галявині, приступаємо власне до сходження на пік Абу Алі ібн Сіни (пік Леніна). Сьогодні переходимо в Табір 1.

Продовжуємо підйом. Йдемо знайомим шляхом, але цього разу все інакше. Легше дихається, легше йти, є сили і бажання дивитися на всі боки. Усе це - ознаки хорошої акліматизації, але розслаблятися зарано, на нас усе ще чекає довгий шлях нагору.

Останній підготовчий день перед штурмом вершини. Піднявшись у третій табір, облаштовуємося і намагаємося відпочити перед фінальним броском. З вечора перевіряємо спорядження, одяг, пакуємо штурмові рюкзаки. Рання вечеря і ранній відбій.

Встаємо затемна. Збираємося, одягаємося, п'ємо чай із поживним батончиком - і о четвертій ранку виходимо на штурм. Відразу після перемички на нас чекає досить крутий підйом метрів на триста, потім пологий перехід - і "ніж", вузький сніжно-льодовий гребінь. Йдемо максимально обережно, вдумливо й акуратно. Після гребеня потрапляємо на снігове плато, де можна трохи розслабитися. Збираємося з силами - на нас чекає фінальний підйом на двісті метрів.

Неспішно, крок за кроком, ми піднімаємося на вершину піку Абу Алі ібн Сіни (Леніна). Вітаємо, висоту 7 134 метри взято! Біля наших ніг лежить увесь Памір. Півгодини на фотосесію - і починаємо спуск. Як правило, підйом займає 10-12 годин, спуск - ще 5-6 годин. Ночуємо в Таборі 3, на висоті 6 100 м.

Це резервний день на випадок поганої погоди. Якщо вчора вийти на штурм вершини не було можливості - спробуємо зробити це сьогодні.

Продовжуємо спуск. Як і минулого разу, минаємо другий табір без зупинки і ночуємо в Таборі 1. Тут уже можна відзначити вдале сходження, поділитися своїм досвідом і враженнями з тими, хто тільки ще йде нагору.

Повертаємося в Базовий табір, що став уже рідним. Тут по-справжньому тепло і затишно. Відігріваємося, розслабляємося, релаксуємо. Можемо влаштувати святкову вечерю з традиційною киргизькою кухнею.

Прощаємося з горами, вантажимо рюкзаки в машину і їдемо в Ош. Нарешті цивілізація! Заселяємося в готель, відпочиваємо, приводимо себе в порядок. Увечері - прогулянка містом.

Прощальний погляд на піки Паміру кидаємо вже з вікна літака. Час додому...