Оновлено: жовтень 2026
Альпи — найвищі гори Західної Європи: хребет завдовжки близько 1 200 км і площею понад 190 000 км² у восьми країнах — Австрії, Італії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Словенії, Ліхтенштейні та Монако. Найвища вершина — Монблан на кордоні Франції та Італії: 4 807,47 м за вимірюванням вересня 2026 року. Далі йдуть Монблан-де-Курмайор (4 748 м) і Дюфуршпітце в масиві Монте-Роза (4 634 м) — найвища точка Швейцарії. Офіційний список UIAA налічує 82 альпійські чотиритисячники. Сезон сходжень — з червня до вересня, найстабільніше — з середини липня до кінця серпня. Найлегші чотиритисячники для старту — Брайтгорн, Аллалінгорн і Гран-Парадізо.


| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Школа альпінізму в Альпах і сходження на Гран-Парадізо | 5 | скоро | від 1 150 € |
| Сходження на Монблан | 8 | 12.06.2027 | від 2 400 € |
| Сходження на Монблан італійським гребенем | 9 | 26.06.2027 | від 2 400 € |
| Траверс трьох вершин Монблану | 7 | 10.07.2027 | від 2 400 € |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
Альпи дугою тягнуться від узбережжя Середземного моря біля Ніцци до Відня. За даними Альпійської конвенції, площа гір — 190 711 км², з них найбільше в Австрії (28,6 %), Італії (27,3 %), Франції (21,4 %) і Швейцарії (13,2 %). Межа між Західними і Східними Альпами проходить лінією Боденське озеро — долина Рейну — перевал Шплюген — озеро Комо. Майже всі чотиритисячники — у Західних Альпах; єдиний у Східних — Піц-Берніна (4 049 м) у Швейцарії.
| Вершина | Висота | Країна | Чим відома |
|---|---|---|---|
| Монблан | 4 807 м | Франція / Італія | Найвища точка Альп і Західної Європи |
| Монблан-де-Курмайор | 4 748 м | Франція / Італія | Друга вершина масиву Монблан |
| Дюфуршпітце (Монте-Роза) | 4 634 м | Швейцарія / Італія | Найвища точка Швейцарії |
| Дом | 4 545 м | Швейцарія | Найвища гора повністю у Швейцарії |
| Ліскамм | 4 527 м | Швейцарія / Італія | Довгий гребінь з карнизами |
| Вайсгорн | 4 505 м | Швейцарія | Одна з найкрасивіших пірамід Альп |
| Маттергорн | 4 478 м | Швейцарія / Італія | Символ Альп, технічне сходження |
| Дан-Бланш | 4 357 м | Швейцарія | — |
| Фінстераргорн | 4 274 м | Швейцарія | Найвища точка Бернських Альп |
| Гран-Жорас | 4 208 м | Франція / Італія | Знаменита північна стіна |
| Барр-дез-Екрен | 4 102 м | Франція | Найпівденніший чотиритисячник |
| Гран-Парадізо | 4 061 м | Італія | Найвища самостійна гора повністю в Італії |
| Піц-Берніна | 4 049 м | Швейцарія | Найсхідніший чотиритисячник |
Висоти — за таблицею UIAA і національними джерелами; для Монблану — вимірювання 2026 року.
Висота Монблану змінюється разом зі сніжно-льодовою шапкою, тому геометри Верхньої Савойї міряють її регулярно: 4 810,40 м у 2001 році, 4 807,81 м у 2021, 4 805,59 м у 2023 і 4 807,47 м — у вересні 2026 року. Скельна вершина лежить нижче, приблизно на 4 792 м. Кордон на самій вершині між Францією та Італією досі не узгоджений: французькі карти відносять вершину до Франції, італійські вважають спільною. Детально про гору і маршрути — у статті «Монблан».

| Країна | Вершина | Висота |
|---|---|---|
| Франція / Італія | Монблан | 4 807 м |
| Швейцарія | Дюфуршпітце | 4 634 м |
| Австрія | Гросглокнер | 3 798 м |
| Німеччина | Цугшпітце | 2 962 м |
| Словенія | Триглав | 2 864 м |
| Ліхтенштейн | Фордер-Граушпітц | 2 599 м |
Офіційний список альпійських вершин понад 4 000 м уклали UIAA разом з Італійським альпійським клубом і опублікували в 1994 році. У нього потрапили 82 вершини, які піднімаються над сусідньою сідловиною щонайменше на 30 м, — але окремих гір серед них лише близько 50, решта — вершини одних масивів. Пройти всі 82 — популярна мета альпіністів. Найнижча в списку — Ле-Друат, рівно 4 000 м.
Найбільший льодовик Альп — Алечський у Швейцарії: близько 20 км завдовжки і ≈80 км² площею, з товщиною льоду понад 900 м. За даними швейцарської мережі моніторингу GLAMOS, льодовики країни втратили близько 6 % об’єму у 2022 році, ≈4 % у 2023-му, 2,5 % у 2024-му, ≈3 % у 2025-му і 5,5 % у 2026 році — разом майже п’яту частину льоду за п’ять років.
Наслідки відчувають і альпіністи. 28 травня 2025 року обвал льодовика Бірх поховав близько 90 % швейцарського села Блаттен — завдяки завчасній евакуації 300 мешканців загинула одна людина. А в серпні 2026 року через спеку й каменепади притулки Гуте і Тет-Рус на класичному маршруті на Монблан закривали з 11 по 26 серпня.
| Вершина | Висота | Складність | Особливість |
|---|---|---|---|
| Брайтгорн | 4 164 м | F | Підйомник до 3 883 м, менше 400 м набору |
| Аллалінгорн | 4 027 м | F+ | Підземний фунікулер Metro Alpin до ≈3 450 м |
| Гран-Парадізо | 4 061 м | F+ | Ночівля в притулку, скельний гребінь на фініші |
| Монблан (маршрут Гуте) | 4 807 м | PD | Технічно нескладний, небезпечний каменепадами |
| Маттергорн | 4 478 м | AD | Скелелазіння — не для початківців |
Літери — французька шкала складності: F — легко, PD — трохи складно, AD — досить складно, далі D, TD і ED. Ходити варто з гідом, сертифікованим Міжнародною федерацією асоціацій гірських гідів (IFMGA/UIAGM). Детальний розбір перших кроків — у статті «Альпи для початківців».

Більшість високогірних притулків працює з середини червня до середини чи кінця вересня; на Монблані в 2026 році Гуте працював з 30 травня до 4 жовтня. Найстабільніша погода — з середини липня до кінця серпня, але в спекотні тижні каменепади частішають, тож виходити треба вночі або на світанку.
Дати — в блоці на початку сторінки. Монблан — європейська вершина нашої версії «Семи вершин».
А якщо в гори — то з Kuluar!
Монблан — 4 807,47 м за вимірюванням вересня 2026 року, на кордоні Франції та Італії.
У восьми: Австрії, Італії, Франції, Швейцарії, Німеччині, Словенії, Ліхтенштейні та Монако.
82 — за офіційним списком UIAA 1994 року. Окремих гір серед них близько 50.
Дюфуршпітце в масиві Монте-Роза — 4 634 м. Найвища гора, що повністю лежить у Швейцарії, — Дом (4 545 м).
Брайтгорн (4 164 м) біля Церматта: підйомник довозить до 3 883 м, маршрут — категорії F. Але навіть на ньому потрібні кішки, зв’язка і гід.
З середини липня до кінця серпня; загалом сезон триває з червня до вересня.