Оновлено: жовтень 2026
Казбек — сплячий вулкан у Грузії заввишки 5 054 м за GPS-вимірюванням 2019 року (у старіших довідниках — 5 047 м і 5 033 м). Гора стоїть над селищем Степанцмінда, за 3 години дороги від Тбілісі. Класичний маршрут веде з Грузії через льодовик Гергеті й колишню метеостанцію на висоті близько 3 650 м. Він нетехнічний, але це льодовик із тріщинами, тому знадобляться кішки, льодоруб, рух у зв’язці й 6–8 днів з акліматизацією. Сезон — з червня до вересня. Нижче — висота, маршрут по етапах, складність, документи для в’їзду в Грузію і підготовка.
Найточніша цифра — 5 054 м. 27 травня 2019 року на вершину вперше встановили GPS-приймач, і вимірювання дало 5 053,927 м над рівнем моря. Цю цифру наводять енциклопедичні й грузинські туристичні джерела.
У старих картах і довідниках трапляються 5 047 м і 5 033 м — це радянські й ранніші виміри. Тому в описах маршрутів, зокрема на старих сторінках турклубів, ви можете бачити різні цифри для однієї гори.
Відносна висота Казбеку — 2 353 м: настільки вершина піднімається над найнижчою сідловиною, що відділяє її від вищої гори. Тому з вершини видно далеко на всі боки.
Казбек стоїть на півночі Грузії, у краї Мцхета-Мтіанеті, на Хохському хребті — він тягнеться паралельно Головному Кавказькому хребту, трохи на північ від нього. Вершина розташована на захід від селища Степанцмінда (раніше — Казбегі), звідки й починаються всі сходження з грузинського боку.
Із Тбілісі до Степанцмінди їдуть Військово-Грузинською дорогою через перевал Хреста. Дорога займає близько 3 годин. Дорогою варто зупинитися біля фортеці Ананурі над Жинвальським водосховищем.

Як добиратися до Тбілісі:
Казбек — сплячий стратовулкан. Останнє виверження датують приблизно 750 роком до нашої ери (±50 років), тобто гора досі вважається потенційно активною.
Схили вкривають льодовики загальною площею близько 135 км². Сходження з Грузії проходить по льодовику Гергеті. На північно-східному схилі лежить льодовик Девдоракі: 20 серпня 2014 року його обвал забрав життя семи людей.
Перше задокументоване сходження здійснили в 1868 році члени британського Альпійського клубу Дуглас Фрешфілд, Адольфус Мур і Чарльз Такер з гідом Франсуа Девуассу. Місцеві перекази називають ще раніше сходження наприкінці XVIII століття, але документальних підтверджень цьому немає.
Класичний маршрут починається в Степанцмінді, піднімається повз церкву Гергеті (Цмінда Самеба), перетинає льодовик Гергеті й виходить до колишньої метеостанції — головного табору перед штурмом. Висоту набирають поступово, з ночівлями на кількох рівнях, щоб організм встиг акліматизуватися.

| Етап | Висота | Що на маршруті |
|---|---|---|
| Степанцмінда | ≈1 750 м | Старт, ночівля в селищі, підготовка спорядження |
| Притулок AltiHut | 3 014 м | Стаціонарний притулок біля стоянки Сабертсе, перша ночівля на висоті |
| Метеостанція (Бетлемі) | ≈3 650 м | Колишня радянська метеостанція, тепер притулок; табір перед штурмом |
| Вершина Казбеку | 5 054 м | Штурм: льодовик, вершинне плато, купол крутизною 30–40° |
Висоту метеостанції різні джерела подають від 3 653 до 3 675 м — будівля стоїть на схилі, і цифри залежать від точки виміру. У сезон тут тісно, тому поруч зазвичай ставлять намети.
Штурм починається вночі. Від метеостанції до вершини — близько 1 400 м набору висоти: спершу льодовиком у зв’язках, потім вершинним плато й крутішим куполом. Перила на останній ділянці провішують не щосезону.

Казбек вважають нетехнічною горою, але не простою. Складність тут дають висота понад 5 000 м і льодовик із прихованими тріщинами, а не скелі чи вертикальний лід.
За шкалою Kuluar Казбек має висотну складність 5/10 і технічну 4/10. Це добрий перший п’ятитисячник для тих, хто вже ходив у гори з рюкзаком і хоче спробувати висоту та льодовик.
⚠️ Важливо. Самостійно йти по льодовику Гергеті без досвіду руху в зв’язці й рятування з тріщини небезпечно. Якщо такого досвіду немає, йдіть із гідом або в групі з тимлідером.
Основний сезон — з червня до вересня. Взимку на Казбек теж сходять, але це вже інша за складністю програма: сильний мороз, вітер і глибокий сніг.
Навіть улітку погода в горах змінюється за кілька годин, а на вершині тримається мінусова температура. Тому в програмі сходження варто мати хоча б один резервний день на випадок негоди.
Єдиний номер екстрених служб у Грузії, зокрема гірських рятувальників, — 112; оператори говорять грузинською й англійською.
Правила в’їзду станом на жовтень 2026 року. Перед поїздкою перевірте їх на сайті Міністерства закордонних справ Грузії або МЗС України.
Фізична форма. Почніть регулярно бігати щонайменше за 3 місяці до старту. Орієнтир — спокійно пробігати 10 км. Підійдуть також велосипед і походи з рюкзаком у Карпатах із набором висоти.
Спорядження. Окрім звичайного походного набору знадобляться:
Частину спеціального спорядження можна не купувати, а взяти напрокат — що саме і де, підкаже консультант.
У нашій програмі сходження на Казбек — 8 днів зі стартом і фінішем у Тбілісі. Вартість — від 1 250 € і залежить від кількості учасників у групі.
Дати сезону 2027 ми відкриваємо найближчим часом — програма, ціни й заявка на сторінці «Сходження на Казбек». Якщо Казбек уже позаду, наступний крок — Айленд пік чи Мера пік у Непалі.
А якщо в гори — то з Kuluar!
Від 6 до 8 днів з урахуванням дороги з Тбілісі. Більшу частину часу забирає акліматизація: ночівлі на 3 000 і 3 650 м та тренування перед штурмом. Сам штурм — один довгий день, ще один день варто тримати в запасі на погоду.
Так, якщо ви вже ходили в гори з рюкзаком і маєте добру фізичну форму. Техніці руху по льодовику — кішкам, льодорубу, зв’язкам — навчають на тренувальному дні перед штурмом. Без гіда й досвіду йти не варто: льодовик має тріщини.
Тому що вимірювали в різні роки різними методами. 5 047 і 5 033 м — старі значення; 5 054 м дало GPS-вимірювання з вершини 2019 року, і саме цю цифру зараз наводять енциклопедичні джерела.
Ні. Громадяни України перебувають у Грузії без візи до року. Але з 1 січня 2026 року при в’їзді треба мати медичну страховку на весь період поїздки з покриттям від 30 000 ларі.
Це колишня радянська метеостанція на висоті близько 3 650 м, яку тепер використовують як притулок. Тут розташований останній табір перед штурмом. У сезон місць мало, тому частина груп ночує в наметах поруч.
Так, але це значно складніше: мороз, сильний вітер, глибокий сніг і коротший світловий день. Зимове сходження розраховане на тих, хто вже має досвід висоти або зимових походів.