Оновлено: жовтень 2026
Сер Едмунд Гілларі (20 липня 1919 року, Окленд, Нова Зеландія — 11 січня 2008 року, Окленд) — новозеландський альпініст і бджоляр, який 29 травня 1953 року разом з Тенцингом Норгеєм першим піднявся на вершину Евересту. У 1958 році він дійшов до Південного полюса на тракторах, а понад 40 років після Евересту будував школи, лікарні й аеродром для шерпів Кхумбу. Його портрет ще за життя надрукували на новозеландській банкноті в 5 доларів.
| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Трек до базового табору Евересту з тимлідером Kuluar | 15 | 23.03.2027 | від 1 250 $ |
| Трек до Евересту через озера Гокіо і перевал Чо-Ла з тимлідером Kuluar | 18 | 03.04.2027 | від 1 350 $ |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
Едмунд Гілларі близько 1953 року. Фото з колекції Бібліотеки Александра Тернбулла (Нова Зеландія), суспільне надбання.
Гілларі виріс у містечку Туакау під Оклендом. Батько видавав місцеву газету, а побічно тримав понад тисячу вуликів; з 1938 року Едмунд разом з батьком і братом Рексом працював бджолярем повний день. Гори він уперше побачив підлітком, у 1935 році, на шкільній поїздці до вулкана Руапеху.
У Другу світову Гілларі спершу зареєструвався як відмовник за переконаннями, але на початку 1944 року вступив до Королівських ВПС Нової Зеландії і служив штурманом летючих човнів Catalina. У 1945 році на Соломонових островах він сильно обпікся під час аварії човна.
Гілларі у формі ВПС Нової Зеландії, роки війни. Бібліотека Александра Тернбулла, суспільне надбання.
Першу справжню вершину — Ollivier (1 933 м) у Південних Альпах — він пройшов на початку війни. У 1948 році разом з Гаррі Айресом, Міком Салліваном і Рут Адамс уперше пройшов Південний гребінь Аоракі (Маунт-Кук) — останній великий непройдений гребінь найвищої гори Нової Зеландії. Загалом Гілларі піднявся на 16 з 34 новозеландських тритисячників.
Британська експедиція Джона Ганта планувала дві штурмові пари. Перша — Чарльз Еванс і Том Бурділлон — повернула назад, не дійшовши до вершини. Другою пішли Гілларі й Тенцинг. 28 травня вони з групою підтримки поставили табір IX на ≈8 500 м (27 900 футів, за листом самого Гілларі).
| Час | Подія |
|---|---|
| 6:30 | Вихід з табору IX |
| 9:00 | Південна вершина |
| Після 9:00 | Скельна сходинка заввишки ≈12 м — Гілларі пройшов її, розпираючись між скелею і снігом |
| 11:30 | Вершина Евересту |
На вершині вони пробули близько 15 хвилин — кисню лишалося мало. Гілларі сфотографував Тенцинга з льодорубом, на якому були прапори, а від пропозиції Тенцинга зняти його самого відмовився — тому фото Гілларі на вершині Евересту не існує. Тенцинг залишив на вершині підношення.
Повернувшись, Гілларі сказав товаришу по команді Джорджу Лоу: «Ну що, Джордже, ми таки завалили цього гада!» — пізніше він шкодував про ці слова. До Лондона звістка дійшла напередодні коронації Єлизавети II і вийшла в газетах 2 червня 1953 року, у день коронації. Лицарський титул Гілларі отримав ще дорогою з гір.
Гілларі зі спецдодатком газети The Times «The First Ascent of Mount Everest», липень 1953 року. Фото журналу Pix, Державна бібліотека Нового Південного Уельсу, суспільне надбання.
Ту скельну сходинку під вершиною відтоді називають «Сходинкою Гілларі». У 2017 році британський гід Тім Мозедейл повідомив, що скелі більше немає, — імовірно, після землетрусу 2015 року; Асоціація альпінізму Непалу відповіла, що сходинка на місці, лише під товстим шаром снігу. Офіційного висновку немає. Про сам маршрут — у статті «Еверест».
У 1955–1958 роках Гілларі очолював новозеландську частину Трансантарктичної експедиції Співдружності британця Вівіана Фукса. Його завданням було прокласти склади для Фукса, але Гілларі на переобладнаних тракторах Massey Ferguson пішов далі — і 4 січня 1958 року дійшов до Південного полюса, на 16 днів раніше за Фукса. Це були перші люди, що дісталися полюса наземним шляхом після Скотта (1912), і перші — на техніці. Комітет експедиції цього походу не дозволяв.
Гілларі (праворуч) і американський контрадмірал Джордж Дюфек обговорюють плани на базі Скотта, Антарктида, 1957 рік. Бібліотека Александра Тернбулла, суспільне надбання.
Після Евересту Гілларі десятиліттями допомагав шерпам. На початку 1960-х він заснував фонд Himalayan Trust:
Якщо ви йдете треком до базового табору Евересту чи до Гокіо, то пролітаєте над аеродромом Гілларі й проходите повз села, де стоять його школи. Про шерпів — у статті «Шерпи: хто вони».
У 1953 році Гілларі одружився з Луїзою Роуз; у них народилися Пітер, Сара і Белінда. 31 березня 1975 року Луїза і Белінда загинули в авіакатастрофі невдовзі після вильоту з Катманду — вони летіли до Фапл, де фонд будував лікарню. У 1989 році Гілларі одружився з Джун Малгрю. Син Пітер Гілларі піднявся на Еверест у 1990 році.
Комерціалізація гори його засмучувала. У 2006 році, коли повз британця Девіда Шарпа, який помирав під скелею біля вершини, пройшли, за оцінками, понад 40 альпіністів, Гілларі сказав: «Людське життя набагато важливіше, ніж просто дістатися вершини». Про ризики гори — у статті «Скільки людей загинуло на Евересті».
Гілларі помер від серцевої недостатності 11 січня 2008 року в Окленді, у 88 років. 22 січня йому влаштували державний похорон — рідкісна честь для приватної особи в Новій Зеландії. Прах розвіяли в затоці Хауракі біля Окленда, а частину відвезли до монастиря в районі Евересту.
Наш шлях у Гімалаї — від треку до базового табору Евересту чи Гокіо до першого шеститисячника і вище. Дати — у блоці на початку сторінки.
А якщо в гори — то з Kuluar!
Новозеландський альпініст, який разом з Тенцингом Норгеєм 29 травня 1953 року першим піднявся на вершину Евересту. Пізніше дійшов до Південного полюса і збудував для шерпів десятки шкіл і клінік.
29 травня 1953 року, об 11:30 за місцевим часом, у складі британської експедиції Джона Ганта.
Камера була в Гілларі: він сфотографував Тенцинга, а сам фотографуватися відмовився.
Скельна стінка заввишки ≈12 м під вершиною Евересту, яку Гілларі пройшов у 1953 році. У 2017 році гіди повідомили, що її більше немає; непальські альпіністи — що вона лише під снігом. Офіційного висновку немає.
11 січня 2008 року в Окленді, у віці 88 років.
Гілларі збудував цей аеродром у 1964 році для свого фонду Himalayan Trust. У 2008 році його назвали аеропортом Тенцинга і Гілларі.