Оновлено: жовтень 2026
Дхаулагірі I (8 167 м) — сьома за висотою гора світу в західно-центральному Непалі, на західному боці ущелини Калі-Гандакі, приблизно за 65 км від Аннапурни. Назва з санскриту означає «Біла гора»; на початку XIX століття її кілька десятиліть вважали найвищою горою світу. Уперше на вершину 13 травня 1960 року вийшла швейцарсько-австрійська експедиція з Куртом Дімбергером — з допомогою літака «Єті», який садили на льодовик на висоті понад 5 700 м. За Гімалайською базою даних, станом на 2025 рік тут 92 загиблі на 707 сходжень — 13 %, другий найнебезпечніший восьмитисячник після Аннапурни. Нормальний маршрут — північно-східний гребінь; восени 2025 і 2026 років на вершину не зійшов ніхто.
| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Сходження на Хімлунг-Хімал | 30 | 26.04.2027 | від 9 900 $ |
| Сходження на Манаслу | 40 | 05.09.2027 | від 27 500 $ |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
У 1950 році французи Моріса Ерцога розвідали Дхаулагірі, визнали її недоступною і пішли на Аннапурну. Потім шість експедицій — швейцарські, аргентинські, німецька, польська й австрійська — з 1953 по 1959 рік повертали з висот 7 600–8 000 м.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 13.05.1960 | Перше сходження без кисню: Курт Дімбергер, Петер Дінер, Ернст Форрер, Альбін Шельберт, шерпи Наванг Дордже і Німа Дордже; керівник — Макс Айзелін |
| 1969 | Лавина з льодопаду забрала життя п’ятьох американців і двох шерпів |
| 13.12.1982 | Перше сходження в непальський зимовий сезон: японець Акіо Коїдзумі і Ванчу Шерпа |
| 21.01.1985 | Перше сходження в астрономічну зиму, без кисню: поляки Єжи Кукучка і Анджей Чок — досі єдине таке |
| 1999 | Словенець Томаж Хумар соло пройшов південну стіну, без виходу на вершину |
Експедиція 1960 року доставляла вантажі літаком: швейцарський Pilatus Porter «Єті» сідав на перевалі Дапа (≈5 200 м), а 3 квітня — на північно-східній сідловині на ≈5 750 м, що Himalayan Journal назвав світовим рекордом посадки на льодовик. 5 травня, за вісім днів до вершини, літак розбився на зльоті через поломку керма; пілоти не постраждали.
| Точка | Висота |
|---|---|
| Базовий табір | ≈4 700–4 750 м |
| Табір 1 (сідловина) | ≈5 850–5 900 м |
| Табір 2 | ≈6 400–6 600 м |
| Табір 3 | ≈7 100–7 400 м |
| Вершина | 8 167 м |
Головні небезпеки, за гайдом Explorersweb: льодопад над базовим табором, тріщини на льодовику під скелею «Ейгер», зона снігових дощок біля табору 2 — тут сталися смертельні аварії щонайменше чотирьох експедицій, довгий висхідний траверс 500–600 м по північній стіні над табором 3, кулуар 45° на вершинний гребінь і хибні вершини: справжня — щонайменше на 100 м далі від західної скельної передвершини.
До базового табору підходять з півдня долиною М’ягді-Кхола або з півночі через перевали Дхампус і French Pass; багато експедицій прилітають гелікоптером.
За Гімалайською базою даних (через Книгу рекордів Гіннесса, станом на лютий 2025 року), на Дхаулагірі 92 загиблі на 707 сходжень — 13,0 загиблих на 100 сходжень. Більше — лише на Аннапурні I (13,4). Старі цифри «16 %» застаріли. Найчастіші причини — лавини і падіння: у квітні 1969 року лавина вбила сімох, у жовтні 2024 року п’ятеро альпіністів загинули, зірвавшись зі схилу на висоті ≈7 000 м. Детальніше — у статтях «Найскладніші гори для сходження» і «Найвищі гори світу».
Dhaulagiri Circuit — один з найважчих треків Непалу: 15–21 день від Дарбанга долиною М’ягді-Кхола до базового табору, далі через French Pass (≈5 360 м) у Приховану долину і через перевал Дхампус (≈5 200–5 240 м) до Марфи і Джомсома. Ночівлі в наметах вище 5 000 м і лавинна небезпека вимагають досвіду. На північну частину маршруту потрібен дозвіл заповідної території Аннапурна (3 000 рупій), а ліцензованого гіда в Непалі вимагають на більшості треків.
З 1 вересня 2025 року перміт на Дхаулагірі коштує 3 000 доларів навесні, 1 500 доларів восени і 750 доларів узимку та в мусон. Обов’язковий один гід на двох альпіністів. Експедиція з непальським оператором — орієнтовно 20 000–35 000 доларів і близько місяця, плюс бонус шерпі за вершину. Сезони — квітень–травень і кінець вересня – жовтень.
На Дхаулагірі ми не водимо: це одна з найнебезпечніших гір для досвідчених висотників. Наш шлях — перший шеститисячник у Непалі, потім Хімлунг-Хімал (7 126 м) і Манаслу (8 163 м). Дати — у блоці на початку сторінки.
А якщо в гори — то з Kuluar!
8 167 м — сьома вершина світу.
У західно-центральному Непалі, в окрузі М’ягді, на захід від ущелини Калі-Гандакі і приблизно за 65 км від Аннапурни.
Із санскриту — «Біла гора».
Дуже: 13 загиблих на 100 сходжень за Гімалайською базою даних — другий показник серед восьмитисячників після Аннапурни.
13 травня 1960 року — Курт Дімбергер, Петер Дінер, Ернст Форрер, Альбін Шельберт і шерпи Наванг Дордже та Німа Дордже.
Так, на початку XIX століття, після вимірювань британських геодезистів, її кілька десятиліть вважали найвищою горою світу — до вимірювань інших гімалайських вершин.