Оновлено: жовтень 2026
Найвищі гори світу — 14 восьмитисячників, вершин понад 8 000 м над рівнем моря. Усі вони в Азії: десять — у Гімалаях, чотири — у Каракорумі. Найвища — Еверест (8 849 м), далі K2 (8 611 м), Канченджанга (8 586 м), Лхоцзе (8 516 м) і Макалу (8 485 м); найнижча з чотирнадцяти — Шишабангма (8 027 м). Вісім восьмитисячників повністю або частково лежать у Непалі, п’ять — у Пакистані, дев’ять мають схили в Китаї. Найнебезпечніші за статистикою — Аннапурна I і Дхаулагірі I, найбезпечніший — Чо-Ойю. Першим усі 14 пройшов Райнгольд Месснер у 1986 році.
| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Сходження на Манаслу | 40 | 05.09.2027 | від 27 500 $ |
| Сходження на Хімлунг-Хімал | 30 | 26.04.2027 | від 9 900 $ |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
| # | Вершина | Висота | Країна | Гори | Перше сходження |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Еверест | 8 849 м | Непал / Китай | Гімалаї | 1953 |
| 2 | K2 (Чогорі) | 8 611 м | Пакистан / Китай | Каракорум | 1954 |
| 3 | Канченджанга | 8 586 м | Непал / Індія | Гімалаї | 1955 |
| 4 | Лхоцзе | 8 516 м | Непал / Китай | Гімалаї | 1956 |
| 5 | Макалу | 8 485 м | Непал / Китай | Гімалаї | 1955 |
| 6 | Чо-Ойю | 8 188 м | Непал / Китай | Гімалаї | 1954 |
| 7 | Дхаулагірі I | 8 167 м | Непал | Гімалаї | 1960 |
| 8 | Манаслу | 8 163 м | Непал | Гімалаї | 1956 |
| 9 | Нанга-Парбат | 8 126 м | Пакистан | Гімалаї | 1953 |
| 10 | Аннапурна I | 8 091 м | Непал | Гімалаї | 1950 |
| 11 | Гашербрум I | 8 080 м | Пакистан / Китай | Каракорум | 1958 |
| 12 | Броуд-пік | 8 051 м | Пакистан / Китай | Каракорум | 1957 |
| 13 | Гашербрум II | 8 035 м | Пакистан / Китай | Каракорум | 1956 |
| 14 | Шишабангма | 8 027 м | Китай (Тибет) | Гімалаї | 1964 |
Висоти — за списком 8000ers.com і енциклопедичними джерелами; для Евересту — округлення спільного вимірювання Непалу й Китаю 2020 року (8 848,86 м).
Для частини вершин джерела дають різні висоти: Макалу — від 8 463 до 8 485 м, Чо-Ойю — 8 188 або 8 201 м, Шишабангма — 8 013–8 046 м, Нанга-Парбат і Гашербрум II — з різницею в 1 м. Причина — різні методи і роки вимірювань та округлення.
Межа кругла, але має фізіологічний сенс. На висоті 8 000 м атмосферний тиск — близько 356 гПа, і кисню в кожному вдиху лише близько 35 % від того, що на рівні моря. Акліматизуватися до такої висоти організм уже не може: він тільки виснажується. Тому зону понад ≈8 000 м називають «зоною смерті» — термін походить від «летальної зони», яку описав швейцарський лікар Едуар Віс-Дюнан після експедиції на Еверест 1952 року. Як висота діє на організм — у статті «Гірська хвороба».
Найвища гора світу на кордоні Непалу й Тибету. Уперше — Едмунд Гілларі і Тенцинг Норгей, 29 травня 1953 року. Станом на кінець 2025 року — близько 13 700 сходжень. Детально — у статті «Еверест».
Друга вершина світу в Каракорумі, на кордоні Пакистану й Китаю. Уперше — італійці Акілле Компаньоні і Ліно Лачеделлі 31 липня 1954 року. Через кулуар «Пляшкове горло» під нависним сераком і погоду K2 вважають найскладнішим восьмитисячником. Детально — у статті «K2».
Третя вершина світу на кордоні Непалу й індійського Сіккіму. Британці Джо Браун і Джордж Бенд 25 травня 1955 року зупинилися за кілька метрів від верхньої точки — так вони пообіцяли правителю Сіккіму, для якого вершина священна.
Сусід Евересту: до схилу Лхоцзе маршрут спільний з Евересту, далі — кулуар Лхоцзе. Уперше — швейцарці Фріц Лухсінгер і Ернст Райс, 18 травня 1956 року. Одна з найбезпечніших вершин за статистикою.
Чотиригранна піраміда за 20 км від Евересту з технічним лазінням на фінальній ділянці. Уперше — французи Ліонель Террей і Жан Кузі, 15 травня 1955 року. Детально — у статті «Макалу».
Найбезпечніший восьмитисячник за статистикою і класичний «перший» для тих, хто йде з Тибету. Уперше — австрійці Герберт Тіхі, Йозеф Йохлер і шерпа Пасанг Дава Лама 19 жовтня 1954 року. У 2026 році тибетський бік був закритий для іноземців і навесні, і восени.
Повністю в Непалі, у масиві Дхаулагірі-Гімал. Уперше — 13 травня 1960 року швейцарсько-австрійська експедиція: Курт Дімбергер, Петер Дінер, Ернст Форрер, Альбін Шельберт і шерпи Наванг Дордже та Німа Дордже. За смертністю — друга після Аннапурни.
Найпопулярніший «перший» восьмитисячник з Непалу. Уперше — японець Тошіо Іманіші і шерпа Г’ялцен Норбу 9 травня 1956 року. Детально — у статті «Манаслу».
Найзахідніший восьмитисячник, у Пакистані. 3 липня 1953 року австрієць Герман Буль пройшов фінальну ділянку до вершини сам, без кисню. Стіна Рупал здіймається на ≈4 600 м над підніжжям.
Перший підкорений восьмитисячник: французи Моріс Ерцог і Луї Лашеналь, 3 червня 1950 року. І найнебезпечніший за статистикою — через лавини.
Його ще називають Hidden Peak — «Прихована вершина»: з долини її майже не видно. Уперше — американці Піт Шонінг і Ендрю Кауффман 5 липня 1958 року. Тут 10 серпня 1975 року Райнгольд Месснер і Петер Габелер уперше пройшли восьмитисячник в альпійському стилі — без таборів з носіями, кисню і перил.
Сусід K2 над льодовиком Балторо. Уперше — 9 червня 1957 року австрійці Маркус Шмук, Фріц Вінтерштеллер, Курт Дімбергер і Герман Буль, без висотних носіїв і кисню. 30 липня 2026 року лавина на Броуд-піку забрала життя десятьох альпіністів, серед них Нірмала Пурджі.
Технічно один із найпростіших восьмитисячників Каракоруму. Уперше — австрійці Фріц Моравец, Йозеф Ларх і Ганс Віленпарт 7 липня 1956 року.
Єдиний восьмитисячник повністю в Китаї і останній підкорений: 2 травня 1964 року на вершину зійшла китайська експедиція з десяти людей під керівництвом Сюй Цзіна. Більшість експедицій доходить до Центральної вершини (≈8 008 м), а не до головної. У 2026 році гора була закрита для іноземців.
| Вершина | Сходжень | Загиблих | Загиблих на 100 сходжень |
|---|---|---|---|
| Аннапурна I | ≈560 | 75 | ≈13,5 |
| Дхаулагірі I | ≈706 | 92 | ≈13,0 |
| Канченджанга | ≈682–690 | 54 | ≈7,9 |
| Макалу | ≈886–891 | 51 | ≈5,8 |
| Манаслу | ≈3 200–3 750 | 90 | ≈2,4–2,8 |
| Еверест | ≈13 700 | 339 | ≈2,5 |
| Лхоцзе | ≈1 465–1 473 | 25 | ≈1,7 |
| Чо-Ойю | ≈4 056–4 081 | 52 | ≈1,3 |
Дані Гімалайської бази даних станом на кінець 2025 року (через Guinness World Records і незалежний інтерфейс до бази); для Евересту — аналіз Алана Арнетта. База охоплює лише Непал, тож K2, Нанга-Парбат, Гашербруми і Броуд-пік у ній відсутні: для K2 оцінки — ≈10–12 загиблих на 100 сходжень, для Нанга-Парбату — близько 20 (старі дані).
Зверніть увагу: Манаслу часто називають «легким», але смертність на ньому вища, ніж на Евересті чи Чо-Ойю. Чому так і які гори вважають найскладнішими — у статті «Найскладніші гори для сходження».
У 2022–2023 роках історію переписали. Дослідник Ебергард Юргальський (8000ers.com) перевірив фото й описи і з’ясував, що багато альпіністів зупинялися не на найвищій точці — особливо на Манаслу, Дхаулагірі, Аннапурні й Шишабангмі. З вересня 2023 року Книга рекордів Гіннесса зараховує лише «справжні вершини» і першим, хто пройшов усі 14, визнає американця Еда Вістурса (1989–2005, без кисню). Месснер з цим не згоден, і сам Вістурс називає рекордсменом саме Месснера.
За суворим списком 8000ers.com станом на квітень 2026 року всі 14 справжніх вершин пройшли 39 людей, з них 15 жінок. За традиційним заліком — понад 50. Першою жінкою за новим списком стала китаянка Дун Хунцзюань (2023), а першою без кисню — китаянка Хе Цзін (2024).
Підтвердженого сходження на всі 14 у жодного українця немає.
За статистикою найбезпечніший — Чо-Ойю, але у 2026 році тибетський бік закритий для іноземців. Тому найпопулярніший перший восьмитисячник зараз — Манаслу з Непалу: без технічного лазіння і з добре обладнаним маршрутом. Восени 2026 року сезон на Манаслу фактично зірвав сильний снігопад — тому резервні дні в такій експедиції обов’язкові. З вересня 2025 року Непал вимагає на всіх восьмитисячниках одного гіда на двох альпіністів і заборонив соло-експедиції. У Каракорумі літо 2026 року теж видалося провальним: на K2 не зійшов ніхто, а на Гашербруми піднялися лише кілька команд. Порівняння Манаслу, Чо-Ойю і Гашербруму II — у статті «Перший восьмитисячник».
А найвища гора поза Азією — Аконкагуа (6 961 м) в Аргентині: до восьми тисяч їй далеко, але це серйозна висотна експедиція. Детально — у статті «Аконкагуа».
Ми готуємо до восьмитисячника крок за кроком:
Засновник Kuluar Тарас Поздній сам сходив на Еверест, а наш шлях до восьми тисяч побудований так, щоб кожна вершина готувала до наступної.
Про першого, хто пройшов усі 14, — у статті «Райнгольд Месснер».
А якщо в гори — то з Kuluar!
Еверест — 8 848,86 м над рівнем моря, на кордоні Непалу й Китаю.
Чотирнадцять. Усі вони в Гімалаях і Каракорумі, на території Непалу, Китаю, Пакистану та Індії.
K2 (Чогорі) — 8 611 м, у Каракорумі на кордоні Пакистану й Китаю.
Аннапурна I: близько 13,5 загиблих на 100 сходжень за Гімалайською базою даних. Поруч — Дхаулагірі I (≈13).
За статистикою — Чо-Ойю (≈1,3 загиблих на 100 сходжень), але у 2026 році він закритий для іноземців. З Непалу найчастіше першим обирають Манаслу.
Райнгольд Месснер у 1986 році. Книга рекордів Гіннесса з 2023 року за новими правилами «справжніх вершин» визнає першим Еда Вістурса (2005), але Месснер і сам Вістурс із цим не згодні.
Підтвердженого — немає. Владислав Терзиул заявив усі 14, але два його сходження оскаржені.