Оновлено: жовтень 2026
Канченджанга (8 586 м) — третя за висотою гора світу на кордоні Непалу (район Тапледжунг) та індійського штату Сіккім. Назва з тибетської означає «П’ять скарбниць великих снігів»: масив має п’ять головних вершин, з яких чотири вищі за 8 450 м. До середини XIX століття Канченджангу вважали найвищою горою світу. Уперше на неї 25 травня 1955 року піднялися британці Джо Браун і Джордж Бенд — і на прохання сіккімців зупинилися за кілька кроків від верхньої точки священної гори. За Гімалайською базою даних, станом на початок 2025 року тут зробили близько 690 сходжень і загинули 54 людини (≈7,8 %) — третій показник серед восьмитисячників. Нормальний маршрут — південно-західна стіна з непальського боку; сезон — квітень–травень.
| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Сходження на Хімлунг-Хімал | 30 | 26.04.2027 | від 9 900 $ |
| Сходження на Манаслу | 40 | 05.09.2027 | від 27 500 $ |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
| Вершина | Висота | Перше сходження |
|---|---|---|
| Головна | 8 586 м | 1955 |
| Ялунг Канг (Західна) | 8 505 м | 1973 |
| Південна | ≈8 476–8 494 м | 1978 |
| Центральна | ≈8 473–8 482 м | 1978 |
| Канбачен | ≈7 903 м | — |
Для Сіккіму Канченджанга — гора-покровитель: їй присвячене свято Панг Лхабсол наприкінці літа. У 2016 році Національний парк Кханченджонга внесли до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як змішаний — природний і культурний — об’єкт. З індійського боку сходження на гору заборонені з 2000-х років; після того як у травні 2025 року індійська команда зійшла з непальського боку, головний міністр Сіккіму попросив домовитися з Непалом про заборону і там.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1905 | Експедиція Алістера Кроулі: лавина вбила швейцарця Алексіса Паша і трьох носіїв |
| 25.05.1955 | Перше сходження: Джо Браун і Джордж Бенд, британська експедиція Чарльза Еванса |
| 26.05.1955 | Друге сходження: Норман Гарді і Тоні Стрезер |
| 1977 | Сходження з Сіккіму — експедиція Індійської армії по північно-східному ребру |
| 11.01.1986 | Перше зимове сходження: поляки Єжи Кукучка і Кшиштоф Велицький; на спуску загинув Анджей Чок |
| 12.05.1992 | Востаннє бачили польку Ванду Руткевич — на ≈8 250 м північної стіни |
| 18.05.1998 | Перша жінка на вершині — британка Джинетт Гаррісон, без кисню; Канченджанга стала останнім восьмитисячником, підкореним жінкою |
Обіцянку не ступати на саму вершину Браун і Бенд дали сіккімцям, і довгі роки її дотримувалися японські, індійські, польські та інші експедиції. Сучасні сходжувачі, за Explorersweb, від цієї традиції відмовилися і виходять на найвищу точку.
| Точка | Висота |
|---|---|
| Базовий табір (Ялунг) | ≈5 400–5 550 м |
| Табір 1 | ≈6 000–6 400 м |
| Табір 2 | ≈6 200–6 400 м |
| Табір 3 | ≈6 800–7 200 м |
| Табір 4 | ≈7 500–7 600 м |
| Вершина | 8 586 м |
Маршрут першопрохідців: від табору 4 штурм — близько 1 000 м по вертикалі. Виходять увечері, о 18:30–20:30, і йдуть усю ніч: по похилій полиці Gangway, потім довгим траверсом до західного гребеня і гребенем до вершини. Найвищу точку на зубчастому гребені непросто визначити. Головні ризики — глибокий сніг і вітер, через які команди не можуть провісити мотузки; кисень, якого може забракнути на гребені вище 8 400 м; і гірська хвороба на довгому спуску — більшість смертей стається вище 7 800 м.
З півночі, від базового табору Пангпема (5 140 м), ходять рідко: тут проходить маршрут Джинетт Гаррісон по північній стіні.
Порівняння з іншими горами — у статтях «Найвищі гори світу» і «Найскладніші гори для сходження».
Один з найвіддаленіших треків Непалу: менше тисячі іноземців на рік. Маршрут веде до двох базових таборів — Південного (точка Октанг, ≈4 600–4 780 м) і Північного (Пангпема, 5 140 м), — а між ними проходить чотирма перевалами за один довгий день (Селе-Ла, Сінеон-Ла, Мірджін-Ла, Сінелапче-Ла, ≈4 300–4 800 м). Повне кільце — ≈220–250 км і 18–26 днів.
З 1 вересня 2025 року перміт на Канченджангу, як і на інші восьмитисячники Непалу, крім Евересту, коштує 3 000 доларів навесні і 1 500 доларів восени. Обов’язковий один гід на двох альпіністів. Експедиція з непальським оператором — орієнтовно 20 000–45 000 доларів і близько 50–55 днів, плюс бонус шерпі за вершину від 1 500 доларів.
На Канченджангу ми не водимо: це довга і серйозна експедиція для альпіністів з досвідом восьми тисяч. Наш шлях — перший шеститисячник у Непалі, Хімлунг-Хімал (7 126 м) і Манаслу (8 163 м). Дати — у блоці на початку сторінки, а про регіон — у статті «Гімалаї».
А якщо в гори — то з Kuluar!
8 586 м — третя вершина світу.
На кордоні Непалу (район Тапледжунг, провінція Коші) та індійського штату Сіккім.
З тибетської — «П’ять скарбниць великих снігів», за п’ятьма вершинами масиву.
Канченджанга — священна гора Сіккіму, і британці 1955 року пообіцяли сіккімцям не ступати на саму верхівку. Сучасні експедиції цієї традиції вже не дотримуються.
Ні, з боку Сіккіму сходження заборонені; експедиції йдуть з Непалу.
Повне кільце — 18–26 днів і ≈220–250 км; потрібні спецдозвіл закритої зони і ліцензований гід.