Оновлено: жовтень 2026
Райнгольд Месснер (нар. 17 вересня 1944 року, Бріксен, Південний Тіроль, Італія) — альпініст, який першим зійшов на всі 14 восьмитисячників (1970–1986) і жодного разу не використав додатковий кисень. Разом з Петером Габелером він 8 травня 1978 року вперше піднявся на Еверест без кисню, а 20 серпня 1980 року — сам, з Тибету, у сезон мусонів. Месснер — один з перших і найсильніших прихильників альпійського стилю: мінімум спорядження і чесна боротьба з горою «by fair means». Після великих сходжень він пішки перетнув Антарктиду, був депутатом Європарламенту, написав понад 80 книжок і створив мережу з шести гірських музеїв Messner Mountain Museum.
| Програма | Днів | Найближча дата | Ціна |
|---|---|---|---|
| Сходження на Хімлунг-Хімал | 30 | 26.04.2027 | від 9 900 $ |
| Сходження на Манаслу | 40 | 05.09.2027 | від 27 500 $ |
Ціни й дати актуальні на 24.10.2026. Ціна залежить від кількості учасників у групі.
Райнгольд Месснер на Памірі, 1985 рік — у роки, коли він проходив свої 14 восьмитисячників. Фото: Jaan Künnap, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons (кадровано).
Месснер — другий з дев’яти дітей сільського вчителя з долини Філлнёс у Доломітах. Перший тритисячник він пройшов з батьком у п’ять років, а до 1964 року мав близько 500 скельних маршрутів у Східних Альпах. Разом з братом Гюнтером вони стали одними з найсильніших скелелазів Доломітів, а в 1969 році Райнгольд соло пройшов північну стіну Ле-Друа в масиві Монблан за 8,5 години. Після школи він навчався в технічному університеті Падуї і кілька років викладав математику, але в 1971 році залишив роботу заради гір.
Про саму гору — у статті «Нанга-Парбат».
У 1970 році брати Месснери в експедиції Карла Герлігкоффера першими пройшли гігантську стіну Рупал на Нанга-Парбаті. Спускалися вони непройденою Діамірською стороною — і на спуску Гюнтер загинув, імовірно, в лавині. Райнгольд обморозив ноги і втратив сім пальців.
Роками його звинувачували, що він покинув брата заради першого траверсу гори; Месснер подав і виграв низку судових позовів. Крапку поставила гора: у 2005 році місцеві жителі знайшли рештки Гюнтера на Діамірській стороні, і ДНК-аналіз в Інсбруку підтвердив, що це він, — тобто брати справді спускалися разом цим шляхом. Ця історія лягла в основу фільму «Нанга-Парбат» (2010) — він є в добірці «Фільми про альпінізм».
| Рік | Досягнення |
|---|---|
| 1970 | Стіна Рупал на Нанга-Парбаті і перший траверс гори |
| 1975 | Гашербрум I з Габелером — перший восьмитисячник в альпійському стилі без кисню |
| 08.05.1978 | Еверест без кисню — разом з Петером Габелером |
| 1978 | Нанга-Парбат соло новим маршрутом — перше соло-сходження на восьмитисячник |
| 20.08.1980 | Еверест соло, з Тибету, без кисню, у сезон мусонів |
| 1984 | Перший траверс двох восьмитисячників поспіль — Гашербрумів I і II |
| 16.10.1986 | Лхоцзе — останній з 14 восьмитисячників, усі без кисню |
| 03.12.1986 | Вінсон — «Сім вершин» у версії з Карстенсом (другим після Пета Морроу) |
| 1989–1990 | Пішки через Антарктиду і Південний полюс з Арведом Фуксом: 2 800 км за 92 дні |
| 1993 | Гренландія з півдня на північ з братом Губертом: 2 200 км за 35 днів |
| 2004 | Пустеля Гобі соло, близько 2 000 км |
До 1978 року ніхто не знав напевно, чи можна вижити на вершині Евересту без кисневого балона. Месснер і Габелер пішли в складі великої німецько-австрійської експедиції, але штурмували вершину без кисню — і довели протилежне. «Я лише одна вузька легеня, що задихається і пливе над туманами й вершинами», — описав Месснер цей стан. Про гору — у статті «Еверест».
Через два роки Месснер повернувся сам — з тибетського боку, без кисню, без партнера, у сезон мусонів, за три дні; дорогою вночі впав у тріщину і вибрався з неї. Обійшов складну ділянку північного гребеня Великим кулуаром (кулуаром Нортона). Це сходження досі вважають одним з найвидатніших в історії альпінізму.
Месснер завершив серію з 14 восьмитисячників на Лхоцзе 16 жовтня 1986 року разом із Гансом Каммерландером. Другим цей шлях пройшов поляк Єжи Кукучка — менш ніж за рік.
У 2023 році дослідник Ебергард Юргальський (8000ers.com) після перевірки фото і описів дійшов висновку, що на Аннапурні в 1985 році Месснер зупинився за 65 м по відстані (і 5 м по висоті) від найвищої точки. Книга рекордів Гіннесса позначила рекорд Месснера як «legacy» і першим на всіх «справжніх вершинах» визнала американця Еда Вістурса (1989–2005). Месснер назвав це «нісенітницею»: «Я ніколи не заявляв жодних рекордів, тож їх не можуть у мене забрати». А сам Вістурс від рекорду відмовився: «Рекордсменом лишається Месснер». Детальніше про перевірку «справжніх вершин» — у статті «Найвищі гори світу: 14 восьмитисячників».
Месснер відкидав облогові експедиції з таборами, перилами й кисневими балонами і ходив легко — з мінімумом спорядження й підтримки. Його маніфест «Вбивство неможливого» (1971) виступав проти шлямбурів, якими «прибивали» маршрути до скелі. Комерційний Еверест він критикує досі: «Це не альпінізм, це туризм. Люди купують можливість піднятися на Еверест трасою». І ще одна його формула: «Мета — не вершина, а шлях. Мій альпінізм не знає рекордів».
Месснер у залі музею Corones на вершині Кронплац, 2016 рік.
Останніми роками Месснер живе з дружиною в Секстені і відкрив там Reinhold Messner Haus (2025). У 2019 році він передав більшу частину статків дітям і з 2024 року публічно говорить про розрив з родиною.
Месснер жене своє стадо яків на літні пасовища в Сульдені під Ортлесом, 2007 рік. Фото: Simon Mannweiler, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons.
Наш шлях до великих висот — теж сходинками: від першого шеститисячника через Хімлунг-Хімал до Манаслу. Дати — у блоці на початку сторінки.
Книги Месснера українською — «Залишитися живим», «Моє життя на межі», «Антарктида: Рай і пекло» — у добірці «Книги про альпінізм».
А якщо в гори — то з Kuluar!
Італійський альпініст з Південного Тіролю, перший, хто зійшов на всі 14 восьмитисячників, і перший, хто піднявся на Еверест без кисню (з Петером Габелером) і соло.
Він народився 17 вересня 1944 року, тож у 2026 році йому виповнилося 82.
За традиційним заліком — так, першим у 1986 році. За переглянутими у 2023 році критеріями «справжніх вершин» на Аннапурні він зупинився за 65 м від найвищої точки, тому Гіннесс позначив його рекорд як «legacy». Сам Месснер і Ед Вістурс із цим не згодні.
Гюнтер Месснер загинув на спуску з Нанга-Парбату в 1970 році, імовірно в лавині. Його рештки знайшли на Діамірській стороні у 2005 році.
У Південному Тіролі й Доломітах: замки Ювал, Фірміан і Брунек (Ріпа), Зульден (Ортлес), Монте-Ріте і вершина Кронплац (Короне).